УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ: Єпископ Григорій (Лур'є), єпископ Іов (Коновалюк). ЇЖА ОНЛАЙН. «Перегляд церковних відправ онлайн не є справжньою участю в богослужінні!»

Усякий свідомий християнин і правдивий член Церкви повинен у більшій чи меншій мірі розумітися на богослужбових текстах, особливо на дуже важливих, зокрема великодніх.

Трансляція богослужб молитися не допомагає. Транслювати можна лише картинку для глядачів, але в православному богослужінні мають бути саме учасники, а не глядачі.

Глядачі богослужінню не протипоказані як захожани, від глядацького ставлення до богослужіння може бути й велика користь, – але тільки не для прихожан (членів приходу, себто парафії). Для прихожан від цього буде лише шкода.

Користь може бути для того, хто дуже мало і тільки стороною знає про православ'я. Для справжніх прихожан богослужіння можна порівняти зі спортивним зáходом, але тільки таким, де всі виходять на арену як спортсмени, а трибуни для сторонніх глядачів не передбачені.

Картинка корисна для привернення уваги. Але сам прéдмет уваги вимагає живої, реальної, дієвої участи в богослужінні, яку не можна замінити лише спогладанням театральної вистави на моніторі.

Тому, коли з якоїсь серйозної причини немає змоги бути зі своїм пастирем і з членами своєї церковної общини на спільному богослужінні, справжні православні християни моляться вдома самі (або з членами своєї родини, якщо вони належать до тієї ж Церкви).

Не потрібно бути професіоналом (суперзнавцем) у цáрині богослужбового уставу. Але у разі виправданої неучасти в загальноцерковних службах християнинові слід відправляти обов'язкові церковні служби самому або разом із близькими по вірі людьми, які також позбавлені можливости брати участь у спільній парафіяльній молитві та церковних таїнствах.

Навіть для кожного рівня невмілости є варіянти відправи богослужб відповідної доступности і простоти! Треба лише розуміти, що не хтось десь там замість нас повинен славити Бога, згадувати Його піклування про світ, заглиблюватися у смисл Його спасенних діл, але це наша особиста християнська потреба і конечна повинність.

Православні християни мають знати не кулінарні рецепти святкових страв (які до справжнього богошанування ніяк не причетні), а мусять знати що таке тропáр, кондáк, стихи́ра, канóн тощо, вміти їх належно читати або співати при виконанні молитовного правила і самостійній відправі деяких церковних служб.

А якщо їм це нецікаве і непотрібне, то нехай онлайн і їжу споживають, і дітей народжують, і весілля грають, і померлих ховають… Тільки православними християнами нехай себе при цьому безпідставно не вважають.