УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ: 5 тез щодо української автокефалії. Історія українських церковних розділень триває — Credo.Press

УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ: 5 тез щодо української автокефалії. Історія українських церковних розділень триває

Православну Церкву України знову штормить: візія почесного патріарха Філарета щодо збереження Київського Патріархату не знайшла підтримку в нового митрополита Епіфанія і значного числа духовенства і мирян новостворенної Церкви.

Історія Української Церкви завжди була для мене предметом зацікавлення, окрему увагу в своїх читаннях я приділяв автокефальним перегонам її православної гілки, які почалися ще у 1917 році відразу після російської Лютневої революції. Здавалося б, всі, хто сьогодні бере участь в обговоренні української автокефальної кризи, мали би також знати цю непросту історію і враховувати її в своїх оцінках. Проте сьогоднішня полеміка демонструє майже повне незнання предмету її учасниками, або — що більше імовірно — емоційне відсторонення у своїй свідомості від історичної традиції, в результаті чого прихильники “канонічної автокефалії” самі не помічають як їхні аргументи все більше і більше починають нагадувати гасла пропагандистів.

Не претендуючи на роль арбітру, дозволю собі навести кілька тез, які покликані нагадати основні моменти традиційної української православної еклезіології та зробити позицію їх сьогоднішніх прихильників більш зрозумілою. У якості підтвердження я зацитую опірні принципи, накреслені ідеологами українського автокефального руху у період 1917–2018. Незалежно від того, чи я сам їх поділяю, чи ні, я вважаю знання цієї матеріальної частини принципово важливим для прямування до порозуміння в українському міжправославному конфлікті.

І. Українська православна автокефалія має вікову історію.

Традиція українського автокефального християнства налічує вже більше століття. Неправильно було би датувати набуття автокефальності ПЦУ 2018 роком.

«З відновленням Української держави 1 січня 1919 р. український народ устами свого уряду, згідно з 17 правилом IV всесвітнього собору, проголосив автокефалію Української Церкви, відриваючи її тим від підлеглості Церкві Московській.» (Іван Огієнко. Українська церква.)

Самопроголошення автокефалії православними церквами, на думку сучасних богословів УПЦ КП, також завжди було цілком самодостатнім актом, не потребуючим затвердження ззовні.

«Історично проголошення Томосу про автокефалію – це юридичне визнання ФАКТИЧНО існуючої автокефалії» (Архієпископ Євстратій, 28 квітня 2018 р.).

«Автокефалію Церкви не випрошують, за неї борються і здобувають.» (Патріарх Мстислав прес-конференції в готелі «Київська Русь», Київ, 1992.)

«Автокефалія не надається, а визнається іншими Помісними Церквами. Право проголошення автокефалії, за наявності належних умов і підстав, однією з яких є відповідна державно-адміністративна незалежність, належить Собору Церкви, яка проголошує свою автокефалію, а право першою визнати цю автокефалію належить Матері-Церкві.» (Історико-канонічна Декларація Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату)

Отже, згідно думки українських автокефалістів, незважаючи на історичну цінність отримання ПЦУ томосу про автокефалію від Константинопольского патріарха, у 2018 році Українська Православна Церква не стала автокефальною, а просто отримала визнання вже існуючої самостійності від одного зі старійших та авторитетніших патріархатів, вступивши з ним у спілкування в таїнствах.

IІ. Українські автокефальні Церкви ніколи не вважали себе неканонічними.

Ніколи питання вхождення до “клубу” мажоритарних Православних Церков, або так званого світового православ’я не було для автокефальних православних українців критерієм власної канонічності.

«Українська церква, залишаючись непохитно на догматичних основах православної церкви, мусить стати на шлях нового церковного будівництва з вірою в вічно животворчу силу Духа Святого в церкві і з тією думкою, що церковні канони це є корисний архів для нової творчості, а не збірник законів для виконання (...)» (Митрополит Василь Липківський. Відродження Церкви в Україні 1917-1930.)

«Київський Патріархат визнає всі канонічні правила, авторитет яких визнаний Повнотою Православної Церкви, та застосовує їх у практичній розбудові церковного життя. Київський Патріархат категорично відкидає звинувачення на його адресу у “неканонічності”.» (Історико-канонічна Декларація Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату)

«УПЦ Київського Патріархату – справжня Помісна Православна Церква українського народу, яка зберігає і проповідує православне віровчення та дотримується у своєму житті канонів і звичаїв Вселенського Православ’я.» (Історико-канонічна Декларація Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату)

ІІІ. Сопричастя помісної Церкви з іншими помісними Церквами не є ані ознакою канонічності, ані необхідною умовою православності.

Як продовжувач традиції УАПЦ, УПЦ Київського Патріархату ніколи не вважала себе неблагодатною, або якимось чином обмеженою чи неповноцінною через відсутність визнання іншими помісними Православними Церквами.

«Ми відкидаємо будь-які спроби видати адміністративну єдність з певним визнаним церковним центром, як головну умову визнання належності до єдиної Христової Церкви. Приналежність Київського Патріархату до Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви визначається правильним і православним сповіданням істини, переданої Господом Ісусом Христом через Апостолів всім, хто вірує в Нього, а не адміністративною єдністю з Московським або іншим Патріархатом.» (Історико-канонічна Декларація Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату)

Відповідно, набуття сопричастя з іншими помісними Церквами внаслідок визнання автокефального статусу УПЦ не вважалося ключовим еклезіологічним моментом, який впливав би на щось сутнісне:
«Що дає Церкві й державі набуття автокефалії? На спасіння людей цей статус безпосередньо не впливає, але дозволяє церкві якнайкраще реалізуватися.» (Патріарший намісник митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній. Газета по-українськи, 27 квітня 2018.)

IV. Проголошення статусу патріархату не потребує дозволу в інших помісних Церквах.

УАПЦ, а згодом і УПЦ КП вважали та проголошували себе повноцінною Православною Церквою, що має патріаршу гідність.

«Як Перший Патріярх Київський і всієї України УАПЦ і митрополит УАПЦ в США, як віком найстаріший Ієрарх і смиренний слуга Божий, закликаю усіх Вас, отців духовних і владик, задля Господа Бога нашого, задля вашого майбутнього і ваших дітей: допоможіть суверенній Україні в будівництві вільної і ні від кого не залежної держави, допоможіть Об’єднаною Православною Церквою з власним, вами обраним Патріярхом.» (Заповіт Патріарха Мстислава)

Цілком можна виправдати відмову від раніше проголошеного патріаршого статусу необхідністю набуття його визнання від матірної Церкви Константинополя, або Вселенського собору. Але так само мають право на життя і обґрунтовані невдоволення відмовою від вже існуючого статусу Української Церкві. Люди, які називають новий лад кроком назад у автокефальному церковному будівництві, мають підстави відстоювати свою позицію, і це саме по собі не є “гріхом розколу”, як зазвичай окреслювали всі українські автокефальні ініціативи представники опонуючих Церков. Роки терпінь і переслідувань, мучеництва і сповідництва діячів українського автокефального руху не мають зневажатися його сучасними вигодонабувачами.

«Визнаймо спочатку себе самі, а потім нас визнає ввесь світ.» (Промова патріарха Мстислава до вірян під час інтронізації, Київ, листопад 1990.)

V. Ціль української автокефалії — повна церковна незалежність.

На думку першого українського православного патріарха, отримання визнання від інших помісних Церков не може вважатися ціннішим за повну церковну незалежність. При цьому, не має принципової різниці, з ким пов’язана церковна залежність — з греками, чи з росіянами:

«Ми дбаємо, щоб суверенітет нашої Церкви був не лише звуком, а й дією. Ми не хочемо, щоб нами керували й торгували інші Церкви, як це було сотні років.» (Заповіт Патріарха Мстислава)

Варто відзначити, що теперішній патріарх УПЦ КП Філарет протягом свого життя змінював свою позицію щодо всіх цих питань, але відтоді як він очолив Українську автокефальну Церкву, його погляди стали збігатися з її віковою еклезіологічною традицією: «Тому будемо і далі боротися за Єдину Помісну Українську Православну Церкву, незалежну ні від Москви ні від Константинополя» (промова під час святкування пам’яті священномученика Макарія, Київ, 14 травня 2019). Можна критично ставитися до нього особисто, але завжди треба пам’ятати, що так само як він не є автором української автокефалії, він також не є ні єдиним, ні першим промотором її принципів.

А значить, історія буде продовжуватися. Аж допоки українські православні не об’єднаються.

Михайло Шелудько,
для Порталу "Credo.Press"

Опубликовано: 12.06.2019 в 11:15

Рубрики: Лента новостей, Українська версiя



Пожалуйста, поддержите "Портал-Credo.Ru"!

Всего комментариев: 1

  • Автор: Артем Добавлено 12 июня, 2019 в 19:27

    Остання фраза дещо лукава. Мало б звучати "розділення будуть продовжуватися".

    Як на мене, статус патріархату - не така вже й велика цінність, щоб нею не пожертвувати заради загального визнання. Тим більше, що це тимчасово, і після визнання цілком можливо знову поставити це питання. Той же Константинополь це прямо визнавав. І так гадає більшість вірних колишньої УПЦ КП. А от для Філарета власний білий куколь важливіший за визнання всієї структури. Більше того, важливіший за саму по собі єдність Української Церкви, яку він розколює заради збереження свого титулу і особистої влади. На жаль.

    Ответить

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

В сюжете:

  1. "Религиозным терроризмом" назвал создание экзархата РПЦ МП в Африке бывший экзарх Константинопольского патриарха в Украине
  2. Лукашенко призвал "вернуть" Украину в лоно «настоящей веры»
  3. Митрополит Болгарского патриархата служил в Стамбуле на литургии, за которой поминался предстоятель ПЦУ
  4. "Коррупция, «телефонное право», избирательное правосудие" - ПЦУ отреагировала на преследование Петра Порошенко
  5. Архиерейский Собор УПЦ КП избрал новых зарубежных епископов и принял еще одного греческого старостильного митрополита
  6. Патриарх Варфоломей простил иерархов РПЦ МП, обвиняющих его в расколе, и поделился впечатлениями от Украины
  7. Патриарх Иерусалимский нанес в Афинах визит главе Элладской архиепископии
  8. Патриарх Варфоломей и архиепископ Афинский Иероним совершили торжественную литургию в кафедральном соборе Афин
  9. Глава Информационно-просветительского отдела УПЦ МП обвинил экс-президента Украины в сатанизме
  10. УПЦ МП призывает решать вопрос украинской автокефалии на Всеправославном соборе, от участия в котором она уклонилась
Главные новости

В юрисдикцию Бостонского Синода ИПЦ принята община в Латвии

Председатель Бостонского Синода Истинно-Православной Церкви (Святой Православной Церкви в Северной Америке - HOCNA) митрополит Григорий (Бабунашвили) и входящий в этот ...
Подробнее

Предстоятель БПЦ МП и несколько ее архиереев предположительно заразились коронавирусом

Заболевание вирусом COVID-19 подтвердилось у предстоятеля БПЦ МП, патриаршего экзарха Беларуси митрополита Вениамина (Тупеко), одного из старейших иерархов этой Церкви ...
Подробнее

На 93-м году жизни скончался старейший иерарх РПЦ МП митрополит Владимир (Котляров)

Пребывавший на покое старейший иерарх РПЦ МП митрополит Владимир (Котляров), правящий архиерей Санкт- Петербургской епархии РПЦ МП в 1995-2014 годах, ...
Подробнее

Премьерный показ фильма о поисках Беловодья староверами прошёл в Москве

Всемирный союз староверов представил 17 января в стенах Всероссийской библиотеки иностранной литературы имени Рудомино в Москве документальный фильм о старообрядческих ...
Подробнее

БИБЛИОГРАФИЯ: Олег Константинович Петрович-Белкин. НАСТОАТ. - М., «Эксмо», 2021. - 432 с.

Как это вообще выпустили здесь и сейчас, во время бесконечной всемирной пандемии и всевозможных кризисов, включая российские? Стабильно ухудшающаяся социалка, ...
Подробнее

Воронежское управление МЧС объявило об устройстве в регионе сотни купелей для "крещенских купаний", но порекомендовало в них не заходить

Региональное управление МЧС обратилось 18 января к жителям Воронежской области с настоятельной просьбой отказаться от "крещенских купаний" в открытых водоёмах, ...
Подробнее

Вселенский патриарх принял делегацию парламента Черногории во главе со спикером

Спикер парламента Черногории Алекса Бечич встретился 16 января на Фанаре (Стамбул) со Вселенским патриархом Варфоломеем, сообщает "Doxologia Infonews". "Мы ждали этого ...
Подробнее

Драмский митрополит Элладской архиепископии Павел считает, что РПЦ МП "плохо усвоила урок 1917 года"

Создавая свой экзархат в Африке, РПЦ МП показала, что «плохо усвоила урок 1917 года», заявил 16 января в интервью митрополит ...
Подробнее

У предстоятеля ПЦУ митрополита Епифания диагностирован коронавирус

Положительный результат теста на коронавирусную инфекцию получил днем 15 января предстоятель ПЦУ митрополит Епифаний (Думенко), сообщает пресс-служба Киевской митрополии ПЦУ. При ...
Подробнее

МОНИТОРИНГ СМИ: «Волки и лжецы». РПЦ начала вторжение в Африку. Какими неприятностями это грозит Московской патриархии?

Африка как месть за Украину Столь жесткими обвинениями предстоятели поместных православных церквей мира не обменивались со времен Вселенских соборов ранневизантийской ...
Подробнее