УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ: Філарет vs Епіфаній: крапки на «і» — Credo.Press

УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ: Філарет vs Епіфаній: крапки на «і»

У нас є патріарх і предстоятель ‒ і це дві різні особи

Останніми днями у мережі гуляє фото розпорядження патріарха Філарета про поминання його «Святішим Патріархом» за літургією. Причому спочатку духовенство має поминати Філарета, а вже потім Епіфанія. Певна логіка у цьому рішенні є ‒ якщо є патріарх, то треба згадувати спочатку його, а вже потім митрополита. Однак ситуація ускладнюється тим, що не патріарх очолює церкву, а саме митрополит є її керівником. Крім того, Філарета визнано Почесним патріархом ПЦУ, а не діючим. Документ написано на бланку УПЦ-КП, і вочевидь він призначався саме для цієї церкви. Цей текст викликав просто бурю емоцій, причому більшою мірою негативних.

Але давайте подивимось на ситуацію, що склалась, під іншим кутом.

15 грудня 2018 р. відбувся Об'єднавчий Собор і було створено Православну Церкву України. В об'єднанні взяли участь УПЦ-КП та УАПЦ, які скликали свої Помісні Собори та ухвалили рішення про ліквідацію своїх церков і створення нової об'єднаної церкви.

Далі був сам собор, на якому митрополита Епіфанія обрали предстотелем ПЦУ. Самого Філарета не могли обрати предстоятелем, адже тоді б громади УПЦ (МП) не приєднувалися б до ПЦУ. Все ж таки російська церковна пропаганда за 26 років зробила свою справу ‒ патріарх Філарет багатьма вірними УПЦ (МП) сприймається негативно.

Для реального об'єднання потрібен був компроміс. І Філарет мусив на нього піти ‒ він відмовився від влади, а на чолі церкви став митрополит Епіфаній.

Для самого Філарета це був дуже сміливий і складний крок. Він очолював київську кафедру понад півстоліття ‒ найдовше з усіх ієрархів в історії України. Потім майже 30 років він боровся за побудову автокефальної церкви. І відмова від поста очільника ‒ важливий крок на шляху визнання цієї церкви. І у цьому питанні Філарет був вимушений сприйняти нову реальність. Навряд чи це було легко. Але згадаймо, що багато людей, молодших за нього, і досі не можуть змиритись з розпадом Радянського Союзу та схильні до  реваншизму. То чи є сенс попрікати Філарета в певній інерційності мислення?

У свідомості багатьох українців він залишається «народним патріархом» та одним з батьків української автокефалії. Його ім'я вже увійшло до історії разом з патріархом Варфоломієм, митрополитом Макарієм та Президентом Петром Порошенком.

Чому ж тоді почесний патріарх «перетягує ковдру» на себе? Спробуємо подивитись на це чисто по-людськи.  Патріарх Філарет сприймає митрополита Епіфанія як духовного сина, який з 2013 р. був патріаршим місцеблюстителем (фактично наступником). Почесному патріархові може здаватись, що його поради чи рішення є мудрішими і кращими. Але реальність така, що митрополита Епіфанія було обрано предстоятелем і керувати новою церквою саме йому. Загалом, сталося так, як хотів Філарет.

Як і будь-якому батьку, Філарету важко змиритись з тим, що дорослу дитину треба відпускати у самостійне плавання. Це природно. Батько не може будувати дім або сім’ю своїх дітей. Одна з умов успіху молодої сім'ї ‒ невтручання батьків, що дали життя, у справи молодят. Якщо батьки втручатимуться, то велика ймовірність, що ця сім'я розпадеться. Це питання довіри до дітей та впевненості у тому, що вони були виховані правильно. Кінець кінцем, це довіра самого батька до себе, що він зробив усе, щоб дитина змогла самостійно діяти та приймати достойні рішення. Хоча можна зрозуміти певну тривогу батька, що різко висмикнуте плече може викликати больовий синдром у сина.

Наша автокефальна церква теж подібна до сім'ї. У неї є свої молодята, але і є свої батьки. І зараз самий час батькам благословити молодят, однак не втручатися, не докучати порадами. Найкраща допомога від церковних батьків ‒ це молитва.

Але ж чому так сталось, що патріарх Філарет наважився видати такий неоднозначний документ?

Чомусь мало хто звернув увагу на те, що у нас через часові проміжки між оголошенням визнання ПЦУ, підписання та даруванням Томосу та очікуваною інтронізацією новообраного Блаженнійшого митрополита Київського склались певні канонічні та статутні колізії, щодо вирішення яких можуть бути різні погляди.

Митрополит Епіфаній хоч і був обраний митрополитом, однак ще не набув усієї повноти церковної влади, оскільки ще не відбулась його інтронізація, тобто офіційне сходження на митрополичий Київський престол. Це як інавгурація президентів. До поки не відбулось процедури інавгурації новообраного президента, то повноваження має чинний президент. Так само і у церкві. До поки не відбулось інтронізації митрополита Епіфанія його керівні функції суттєво обмежені. Саме у цьому ключі треба сприймати розпорядження про поминання на літургії.

Зараз триває процес юридичної реєстрації ПЦУ. Отже до поки ця реєстрація не завершена, церкви перебувають у тому статусі, в якому вони були до об'єднавчого собору.

Отже, зараз ми переживаємо фактично перехідний етап. Від ліквідації старих церковних об'єднань до утворення нової спільної інституції. У цей транзитний період інерційно діють норми, до яких звикли та якими керувалися десятиліттями. Хтось вже змінив вивіску на храмі з КП на ПЦУ, а хтось ні. Історія свідчить, що майже завжди у такі періоди фактично діють паралельні розпорядження. До поки нові ще повністю не сформувались, старі ще працюють.

Після офіційної інтронізації митрополита Епіфанія та утворення Синоду ПЦУ вже почнеться новий етап у житті церкви. У новій церкві лишиться і Філарет. Мрія всього його життя реалізована ‒ він у канонічній, визнаній українській автокефальній церкві та навіть має титул почесного патріарха. Він свою історичну справу зробив, тому йде на заслужений спокій, особливо зважаючи на свій вік. Дійсно, важко на початку десятого десятку життя займатися побудовою церкви, особливо в умовах церковно-дипломатичної війни, яку без оголошення веде РПЦ.

Отже ми нині спостерігаємо за процесом становлення нової церкви. Об'єдналися дві потужні інституції і декілька представників третьої, а ще чекають на решту. Кожна з цих груп жила своїми традиціями, правилами та уявленнями. Йде банальне притирання – і це природній процес. Єпископи з до того конкуруючих церков тепер вчаться жити разом. І тут багато залежить знов-таки від мудрості Філарета, який задля блага Церкви та її майбутнього має проявити готовність поступово та нетравматично передати керівництво обраному очільникові ПЦУ – митрополиту Епіфанію.

Саме тому, беручи до уваги усі ці внутрішні фактори, я би не радив гарячим головам робити швидкі висновки щодо тих чи інших висловів або дій конкретних ієрархів. Треба зважати на контекст, намагатися зрозуміти мотиви. Тим більше недоречне брутальне цькування ієрархів, які, за великим рахунком, заслужили на повагу та вдячність за свою послідовність та стійкість.

У політичній сфері прийнято давати новому лідеру 100 днів для реалізації себе, а до того моменту розумно утримуватися від критичних суджень про нього. Було би корисно дати митрополитові Епіфанію такий термін, просто щоб він мав час зробити перші кроки по формуванню керівної структури нової церкви, окресленню її тактичних та стратегічних завдань.

Інтронізація запланована на 3 лютого. Саме у цей день митрополиту Епіфанію виповниться 40 років. Давайте просто дамо йому час для роботи, а патріарху Філарету – можливість передати справи якомога нетравматично – і вже після Великодня можна буде робити якісь висновки.

"ЦЕРКВАРИУМ", 21 січня 2019 р. (https://cerkvarium.org/publikatsii/analityka/filaret-vs-epifanij-krapki-na-i.html)

Опубликовано: 21.01.2019 в 20:19

Рубрики: Лента новостей, Українська версiя



Пожалуйста, поддержите "Портал-Credo.Ru"!

Всего комментариев: 0

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

В сюжете:

  1. Верховный суд Украины обязал УПЦ МП вернуть Ивано-Франковску здание в городе
  2. Бывший предстоятель "авксентьевского" Синода ИПЦ Греции сослужил патриарху Филарету (Денисенко) в Киеве
  3. Глава Информотдела Московской патриархии дал понять, что ПЦУ следует приравнять к "экстремистским организациям"
  4. Украинский телеканал "Наш" могут лишить лицензии за разжигание вражды в отношении ПЦУ
  5. ИНТЕРВЬЮ: Глава отдела по вопросам религий и национальностей Львовской облгосадминистрации ДМИТРИЙ ГОРЕВОЙ о религиозной ситуации в области, "русофобии" и УПЦ МП, украинских законах о религии и своем уголовном деле
  6. Известный сторонник "русского мира" в УПЦ МП активно опровергает "утечки" о том, что "православный эксперт" Фролов добивался его архиерейской хиротонии
  7. Община ПЦУ в Винницкой области выиграла суд за храм, но юротдел УПЦ МП не собирается "сдаваться"
  8. МОНИТОРИНГ СМИ: Хорошего ученого воспитал патриарх Кирилл. Доктор церковной истории, проректор по научной работе Коломенской семинарии перешел в ПЦУ
  9. У ПЦУ уже вдвое больше прихожан, чем у УПЦ МП - данные свежего социологического исследования
  10. Делегация УПЦ МП во главе с ее предстоятелем участвовала в межрелигиозной "Молитве за мир и благословение Украины" в Киеве
Главные новости

МОНИТОРИНГ СМИ: Присоединение Армении. Зачем РПЦ МП вторглась на территорию древней автокефальной Церкви

Внезапность этого решения выдает эмоциональную реакцию патриарха Кирилла на итоги саммита духовных лидеров России, Армении и Азербайджана, состоявшегося в Москве ...
Подробнее

Онлайн-Синод РПЦ МП перенёс на полгода Архиерейский Собор и образовал епархию в Армении

Синод РПЦ МП, собравшийся на внеочередное заседание в онлайн-формате 15 октября, принял решение отложить на полгода проведение Архиерейского Собора «из-за ...
Подробнее

Избран новый предстоятель Маланкарской Церкви Индии

Маланкарская сирийская христианская ассоциация (аналог Поместного Собора) избрала 14 октября митрополита Матфея Мар Севериуса новым предстоятелей Маланкарской Церкви, передает Служба ...
Подробнее

О «манипуляции военнопленными» и «ненависти к армянам» заявил на встрече в Москве католикос всех армян

Война в Нагорном Карабахе осенью 2020 года не привела к разрешению проблем, а породила новые трагедии и вызвала новые проблемы, ...
Подробнее

Бывший предстоятель "авксентьевского" Синода ИПЦ Греции сослужил патриарху Филарету (Денисенко) в Киеве

Иерарх одного из Синодов ИПЦ Греции митрополит Эгинский Авксентий (Маринес) сослужил 10 октября патриарху Филарету (Денисенко) во Владимирском соборе Киева, ...
Подробнее

О. Андрей Кураев усмотрел в очередной проповеди патриарха Кирилла (Гундяева) ересь афтартодокетизма

"Патриарх с амвона проповедует ересь афтартодокетизма", - констатирует 10 октября в своем блоге протодиакон Андрей Кураев, комментируя произнесенную в тот ...
Подробнее

"Весьма гуманной" назвал систему ФСИН России секретарь коллегии Санкт-Петербургской епархии РПЦ МП после публикации видео с пытками

"По сравнению с советской, сегодняшняя система ФСИН весьма гуманна. Три года я посещал разные колонии в Мордовии и с каждым ...
Подробнее

ИНТЕРВЬЮ: Заштатный клирик Минской епархии БПЦ МП священник АЛЕКСАНДР ШРАМКО о судьбах белорусских иерархов после протестов 2020 г. и проблеме автокефалии

Украинская версия интервью опубликована изданием "Релігійна правда" - В Беларуси есть самые крупные Церкви - Римско-католическая и православная (Московского патриархата). ...
Подробнее

Снетогорский женский монастырь РПЦ МП во Пскове стал очагом заражений коронавирусом и закрылся на карантин

В связи с тяжелой эпидемиологической обстановкой и массовыми заболеваниями COVID-19 сестер обители, Рождества Богородицы Снетогорский женский монастырь во Пскове закрыт ...
Подробнее

МОНИТОРИНГ СМИ: Педофилия в церкви — «у них» и «у нас». Как с этим будет жить католическая церковь и как эта проблема преломляется в России?

Настоящим откровением оказался отчет Независимой комиссии по расследованию случаев сексуального насилия в Католической церкви Франции (CIASE), опубликованный 5 октября. На ...
Подробнее